Методична скринька

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1.  Чітке формулювання освітніх завдань у цілому та його складових елементів, їхній зв'язок із розвиваючими і виховними завданнями.

2.   Визначення оптимального змісту відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, із урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.

3.    Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4.    Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

5.   Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.

6.   Створення умов для успішного навчання учнів.

ІІ. Психологічні вимоги до уроку.

1.  Психологічна мета уроку:

1) Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.

2)  Врахування в цільовій настанові уроку психологічної задачі. вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.

3) Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

2.  Стиль уроку:

1)  Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання.

·                     співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;

·                     визначення обсягу і відтворюючої діяльності;

·                     планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;

·                     виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

·                     облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

·                     співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні почуття в зв’язку з проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різні зауваження, нотації).

2)   Особливості самоорганізації вчителя:

·                     підготовленість до уроку – головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення;

·                     робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, спів настроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність. Наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці);

·                     педагогічний такт (випадки прояву);

·                     психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт тощо);

3. Організація пізнавальної діяльності учнів:

1)  Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

·                     планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ, їхнього мислення;

·                      використання установок у формі переконання;

·                     планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

·                     вправи.

2)  Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

·                     визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

·                     опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової діяльності й уяви учнів;

·                     планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень у ході самостійних робіт, ускладнення завдань із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

·                     керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

·                     використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

3)   Закріплення результатів роботи:

·                     формування навичок шляхом вправ;

·                     навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.

4.   Організованість учнів:

1)    Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

2)  Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

5.   Врахування вікових особливостей учнів:

1)   Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2)   Підбиття підсумків уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3)  Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

ІІІ. Гігієнічні вимоги до уроку

1.   Температурний режим.

2.     Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання тощо).

3.     Освітлення.

4.     Попередження втоми і перевтоми.

5. Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).

6.      Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.

7.      Дотримання правильної робочої пози учня.

8.      Відповідність росту школяра класних меблів.

IV. Вимоги до техніки проведення уроку

1.   Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2.   Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів – завершеними.

3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4.   Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5.  Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навальної дисципліни, типу і виду уроку.

6.   Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

7.   Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1. Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2. Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3. Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.

4. Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, що забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура – розподіл часу на різних етапах».

5. Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, що вони отримали, із метою попередження формального засвоєння теорії.

6. Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об’єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, із практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання між предметних зв’язків із метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7. Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

8. Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9. Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів із акцентом на надання диференційованої допомоги учням із різним рівнем підготовки з предмета.

10. Формування в усіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

11.   Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

12. Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: ціле відповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТНЗ, засобів інформації, ЕОТ).

13.  Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14.  Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

15.  Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.

16.   Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх із поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

Ефективність уроку вчитель може визначити, зробивши самоаналіз за блоками, кожен з яких характеризується дев’ятьма показниками.

                                                                

Показники блоків, за якими можна зробити самоаналіз, щоб визначити ефективність уроку.

БЛОК №1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

1. Короткочасність організаційного моменту. Швидке включення всіх учнів у діловий ритм, повна готовність класу й устаткування до уроку.

2.   Чи початий урок зі стимулюючого введення (створення емоційного і ділового настрою, залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації)?

3.    Чи повідомлена тема уроку, чи підводяться учні до самостійного визначення її, спираючись на їхній життєвий досвід і вже наявні знання?

4. Чи ставиться перед учнями мета уроку, чи дається установка перед виконанням завдань, чи акцентується увага учнів на підготовці і розкритті алгоритму теми, чи завершені етапи уроку?

5.  Чи мають місце логічні переходи від одного етапу уроку до іншого; чи визначається значимість етапів уроку у формуванні знань, умінь учнів з урахуванням поставлених цілей?

6.   Чи дозволила система пропонованих запитань, завдань виявити типові прогалини в знаннях учнів і оперативно усунути їх? Наскільки якісно засвоїли учні алгоритм теми?

7.  Чи підведений підсумок уроку; чи змогли учні виділити головне в темпі, її алгоритм і значення в системі знань учнів?

8. Чи виконували психолого-гігієнічні вимоги, вимоги техніки безпеки, чи проводилася фізкультхвилинка (початкові класи)?

9. Чи раціонально використаний час уроку, чи виконаний намічений план, наскільки обґрунтовані відступи від плану?

БЛОК №2. ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1.          Чи формулюються поняття на простому і частково відомому матеріалі, чи використовується при цьому наочність (таблиці, схеми, ілюстрації, моделі), чи проводяться досліди?

2.          Чи є спонукання учнів до навчальної активності (не менше двох методів активного навчання)? Чи проводиться словникова робота з метою усвідомлення учнями навчального матеріалу?

3.          Чи ставиться перед учнями навчальна проблема, чи дається установка слухати, виконувати дії на розуміння і запам’ятовування?

4.          Чи розвивається в учнів уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, виділяти алгоритм теми (у практичних завданнях і діях учнів)?

5.          Чи мали місце самостійні творчі роботи, чи створюються в процесі навчання проблемні й нестандартні ситуації?

6.          Чи розроблені види перевірки контролю знань учнів (не менше двох раціональних методів); чи здійснюється зворотний зв'язок, його ефективність?

7.          Чи забезпечено під час перевірки знань учнів відтворення ними основних ознак досліджуваного матеріалу, понять, зв’язків; наскільки якісно засвоїли учні раніше вивчений і новий матеріал?

8.          Чи використовувалося диференційоване навчання, наскільки адресно й ефективно воно було (проводиться звичайно під час індивідуальної перевірки знань, самостійної роботи; враховується обсяг і складність завдань)?

9.          Чи вимагається від учнів повні відповіді; рівень їх монологічної мови?

БЛОК №3. ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1.   Чи були взаємопов’язаними на уроці словесно-наочно-практичні способи діяльності учнів з різними формами мислення?

2. Чи створювалися проблемні ситуації шляхом реалізації знань і чи реалізувалися вони шляхом проблемного пояснення; розв’язання разом з учителем; самостійного вирішення проблеми при керівній ролі вчителя; самостійно?

3.  Чи обрані методи навчання і способи керування навчальною діяльністю підкорені цілям і завданням уроку і чи відповідають рівню навченості учнів?

4. Чи навчальна діяльність на уроці різноманітна (не менш двох-трьох раціональних видів: індивідуальна, фронтальна, групова, сполучення фронтальної з груповою, індивідуальна з фронтальною, робота в парах)?

5. Чи спонукає учитель учнів до самоперевірки, самоаналізу і само реакції, чи організовує взаємоперевірку, учить умінню давати об’єктивну самооцінку й оцінку знань товаришів, учить обґрунтовувати?

6. Чи тон ведення уроку доброзичливий, упевнений; чи простежується чіткість, діловитість, організованість?

7.   Чи коректно й об’єктивно учитель підходить до оцінки діяльності учнів, чи тактовно відзначає слабкі місця, недосконалості у відповідях, прикладах, пропозиціях і діях?

8.   Чи проводиться поточний контроль на повній довірі, чи учитель не втручається на кожному кроці в роботу учнів, а лише при необхідності і дає поради, рекомендує, проводить індивідуальну роботу?

9. Чи сформовані знання з навчального предмета, уміння опановувати алгоритмом теми і застосовувати отримані знання в самостійних творчих завданнях? Наскільки якісно?

БЛОК №4. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ

1.   Чи визнає вчитель місце уроку в системі інших уроків тематичного плану?

2.  Чи є визначальним у плані цілепокладання і мотивація навчання (навчальні, розвиваючі і виховуючи цілі уроку)?

3.  Чи намічені шляхи реалізації освітніх, розвиваючих і завдань, що виховують?

4.   Чи мали місце в плануванні інноваційні методи, прийоми роботи, диференціація в навчанні?

5. Чи враховані обсяг навчального матеріалу і складність інформації з віковими особливостями і навчальними можливостями учнів класу?

6.   Чи планується на уроці використання наочності (ТЗН, таблиць, опорних схем, ілюстрацій, моделей, демонстрація дослідів)? Чи використовувався зворотний зв'язок?

7. Чи сприяє структура уроку, сплановані запитання, завдання, практична діяльність учнів їх пізнавальній активності, самостійності, розвитку творчих здібностей і умінню користуватися алгоритмом теми?

8. Чи в системі планується повторення раніше вивченого матеріалу, чи мають місце зв'язок раніше вивченого матеріалу з новим?

9.  Чи обґрунтовується обсяг і складність домашнього завдання, чи враховуються навчальні можливості класу й окремих учнів, чи підготовлені учні до результативного виконання домашнього завдання?

БЛОК №5. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТ ІУЧНІВ

1.   Наскільки активні й працездатні учні на уроці?

2. Наскільки сформульовані вміння учнів організувати свою діяльність на робочому місці в часі відповідно до заданих цілей і завдань уроку?

3.  Наскільки учні мобілізували себе на сприйняття і переробку інформації? Який рівень організованості й активності в навчальній діяльності?

4.  Наскільки самостійно й ефективно учні змогли застосувати отримані раніше знання в оформленні нових понять, зв’язків, відносин?

5. Наскільки учні вміють планувати, організовувати, встановлювати зв’язки, узагальнювати, робити висновки, виділити головне, володіти монологічною мовою?

6. Чи учні вміють розпізнати і виділити новий зміст; застосовувати нові знання до пояснення явищ, зв’язку між ними, законів, правопису; чи вміють використовувати ці знання в практичних завданнях?

7. Чи вміють учні здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, давати самооцінку й об’єктивну оцінку знань товаришів; чи вміють обґрунтовувати оцінку?

8.  Як уміють учні здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самореакція?

9. Чи коректні, комунікабельні учні? Наскільки вони вміють працювати фронтально, індивідуально й у групах?

БЛОК №6. ПІДСУМОК УРОКУ І ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Наскільки міцно учні засвоїли алгоритм теми і вміють застосовувати його в завданнях, практичних, самостійних і творчих роботах?
2. Чи відзначена значимість теми уроку у формуванні системи знань учнів?
3.  Чи дана характеристика роботи класу (показана успішність оволодіння змістом уроку, розкриті недоліки)?
4.  Чи вміє вчитель охопити типове в успішності засвоєння і виділенні недоліків; врахувати реальні можливості класу?
5. Чи мало місце на уроці формування позитивних соціально-значимих якостей особистості відповідно до цілей і завдань уроку, акцентоване під час підведення підсумку?
6.   Чи мала місце корекція обсягу і змісту домашнього завдання, його диференціація з урахуванням навчальних можливостей          класу й окремих учнів?
7.   Чи дана чітка інструкція і методичні поради щодо виконання домашнього завдання, чи залучалися знання й уміння учнів?
8.   Чи проводилася робота з інструктування щодо домашнього завдання в рамках часу уроку?
9.   Чи записані на дошці й у щоденниках параграф, номери задач і завдань, розділи тем, сторінки, чи задані завдання на повторювання матеріалу, творчі завдання

Сучасні вимоги до уроку мови:

1. Урок повинен бути проведений на високому науково-теоретичному і методичному рівнях з дотриманням основних дидактичних принципів.

2. Висока результативність (ефективність) уроку. Чітке визначення мети, підпорядкування їй усіх видів роботи на уроці.

3. Урок повинен не тільки забезпечувати засвоєння певного обсягу знань з граматики, правопису, а й сприяти загальному розвитку учнів. Отже, потрібен методично правильний добір різноманітних прийомів навчальної роботи, які забезпечують активізацію розумової діяльності учнів на уроці, розвиток їхніх пізнавальних можливостей.

4. На уроці в учнів треба виховувати вміння самостійно працювати, набувати знання, користуватися книгою як джерелом знань, орієнтуватися в матеріалі підручника, користуватися довідковим матеріалом.

5. Обов'язковість самостійної творчої роботи на кожному уроці є стимулом розвитку мовлення і мислення молодших школярів.

6. Забезпечення принципу диференційованого навчання, індивідуалізації завдань.

7. Дотримання на кожному уроці принципу міжпредметних зв'язків.

8. Забезпечення гігієнічних вимог до організації уроку.

Урок вважається ефективним тоді, коли вчитель забезпечив продуктивну працю учнів, активну розумову діяльність і розвиток їхніх пізнавальних здібностей, створив належні умови для засвоєння конкретних знань, формування вмінь і навичок.

Основна мета кожного уроку полягає не тільки в запам'ятовуванні учнями нових відомостей з мови, а й у розвитку в них уміння самостійно набувати мовні і мовленнєві знання, практичні вміння й навички.

Типи уроків:

1. уроки засвоєння нових знань;

2. уроки осмислення знань і формування на їх основі певних умінь і навичок;

3. уроки застосування знань, умінь і навичок;

4. уроки узагальнення і систематизації знань;

5. уроки перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь;

6. комбіновані уроки.

Особлива роль у формуванні мовленнєвих умінь та навичокналежить урокам розвитку зв'язного мовлення та урокам аналізу письмових робітмолодших школярів. В останні десятиріччя в дидактиці з'явився ще один тип уроку – нестандартний, або нетрадиційний.

Класифікацію уроків з мови можна здійснювати за змістом навчального матеріалу: уроки навчання грамоти, розвитку мовлення, уроки каліграфії, уроки формування орфографічних та пунктуаційних навичок, уроки граматики тощо.

Кожний урок має певну структуру, яка складається з послідовно взаємопов'язаних елементів, етапів. Під структурою уроку розуміють етапи навчально-виховної діяльності учнів, види і форми завдань, зумовлених навчальною і виховною метою конкретного уроку, характером і змістом навчального матеріалу, ступенем підготовки учнів; методами та прийомами, що застосовуються на даному уроці. Характер елементів структури визначається тими завданнями, які слід вирішувати на уроках певного типу.